Рука з браслетом….Ізюм
Як можна убивати безпричинно…і взагалі,
Як можна убивати….
Як можна ненАвидіти дітей й вбивати,
Якщо чекає десь на тебе мати…
Як можна красти без упину і розбору,
псувати і ламати просто все довкола…
Як можна нищити народ наш так підступно,
Кому потрібен цей повтор і жах.. ?
Невже ці люди, що убивали їх ви так осатаніло,
В останніх хвилях істину в сльозах не говорили?
Хіба не чули? Чи осліпли? Ви не чули…
Тим часом ви збирали речі і баули,
Ви жерли на столах ,в домівках тих,кого убили,
Навіщо ж так жорстоко їм ви мстили?
В’язали руки,ноги,очі,тіло їх дробили?
Боялись щоб Ті перші поглядом не вбили???
І так боялись,що пішли на сотні жертв і поховань,
Ви думали що зникнуть свідки ваших катувань?
Лежить рука,браслетом оповита, що вбив її рашист…
Подумати!!! За колір!!! жовтий і блакитний…
І ця рука прийде у сні чи наяву до москаля,
Удавкою затягнеться на долі і на шиї,
й задушшшше,прийде час…розплаааата ,ярість
Бійця Сову й «Холодний Яр» не знищиш!
Людина помилятись може лише раз,
Коли ж повторно після Бучі,Бородянки хоче крові,не помилка це…наказ!.
Клоновані хрести й могили, клоновані насиллям,
Не підем в ліс Ізюмський… там зостались ваші голосіння.
Солодка назва міста,спогади гіркі й болючі…
Там шум і шепіт, крик і стогін душ невинних Нашого Народу.
Браслет зостався…а людей нема…така ціна свободи.
20.09.2022
Автор публікації
