Для голосування необхідно авторизуватись

«Скільки років самотності»

Скільки років самотності випали нам

І на знесилім обличчі

Вчимося читати молитов на вустах,

Відчаєм зазираючи в вічі.

 

Зґвалтована правда блукає собі,

Шукає людського притулку;

Поругані діти, поругане все,

Хворобою стала розлука.

 

Не намальовані віхи святі,

Не сказано слово останнє в Завіті:

«Молю, я благаю тебе –

Озернись у своїм лихолітті»

 

Відверті слова на світанку століть,

Відчуєш у спині кривавії жерна:

«Скільки років самотності понад усе,

А більшого нам і не треба»

 

Цинізму холодного не розділю

В пекельнім мареві світу

І відповіді в кишені свої віднайду

Всим тим зловонним блюзнірам.

 

Нехай чекають світила небесні зорі,

Нехай зриваються листя з невинних,

Відвертістю вдаримо ми по Землі,

Землею і Сонцем єдині.

 

Прозорість відлунням кришталевим сягне

Усих тих прихованих істин,

Святими не стануть, їхня святість мине,

Захлинеться чуттєвістю віри.

 

Скільки років самотності, а скільки й ще

Нам винесло розхристане небо,

Щоб стати щасливими понад усе,

А більшого нам і не треба.

 

11.12.2008

1
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Олекса Доброгорський

24
Поет, музикант, мислитель. «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» Анатоль Франс "Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні, всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити. А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше." В.С. Стус
Коментарі: 0Публікації: 18Реєстрація: 22-04-2022

Бронзове перо

Достижение получено 22.04.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати