Снилась мені так, наче жива
Обнімала,спілкувалась
Разом готували
І все добре завжди казала
Спілкувались про все на світі Раділи одна за одну
Щиро як діти
Хотіли сім’ями дружити
Але вже нічого не змінити
Гуляли,проводили з нею час
Не віриться що її немає серед нас
Ввесь час була у роботі
Добивалась усього сама
А тут в одну мить двадцять третього березня
Окупанти забрали її життя
Ніколи не побачу її
І так стали наче чужі
Лиш згадки залишу
І знову про подругу напишу
Прийду на її могилу
І запитаю “Хороша моя,для чого ти не подумавши зробила”
Чому їхала спасати
І своє життя такою дорогою ціною віддати
Можна було передати
Але ні,ти вперта
Вирішила особисто передати
Найцінніше віддати
Помолюсь ,заплачу
Собі не пробачу
Що не спинила її
І так болить душа
Чому Боже,за що забираєш таке молоде життя
Вічная пам’ять тобі наша дорога!
Автор публікації
Думок на тему “Спогад”
Цікаво…