Стій міцно, розстріляна ворогом мати!
Ні на мить не схиляй голови у вінку.
Рясно всіяна тілом чужого солдата,
Ти свого відпустила на прокляту війну.
Ти вистоїш, вірю, прошу про це Бога!
Щоночі благаю Його в молитвах.
Ми діти твої, і крім тебе нікого
Не хочемо славити в наших піснях.
Тримайся, матусю, ще трохи лишилось,
Вже ворог отруєний власним вогнем.
І грізная хмара над ним опустилась,
Гіркі його сльози проллються дощем.
Я знаю, що завтра розвидниться небо,
І більше ніколи не буде війни!
Живими повернуться знову до тебе,
Усі твої вірнії доньки й сини.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 9Реєстрація: 10-04-2022
