Світив повний місяць,
Мов день приходив у гості,
Душа її була не на місці,
Забула про свій вона простір.
Дивилась в небо зазвичай,
А місячна доріжка інколи,
Дорогу вказувала в Рай,
Та тільки йти до неї пішки.
Багато на шляху перешкод
І сльози й несподіванки,
Не стій і не дивись в вікно,
Вперед на зустріч, тут є сходинки.