Симфонія не мого літа
🖋🏵😞
Шепочуть трави, дишуть квіти,
дзумкочуть бджоли поміж них.
Симфонія не мого літа.
Чи мого… з мороком війни.

Сміється стигла полуниця.
На смак – солодка гіркота…
Тривога… Клята блискавиця
вкорочує комусь літа.

Цвіркочуть коники у полі,
в квіткових килимах-дивах
дзижчать і далі вперті бджоли,
співає хліб, – ось-ось жнива.

Так сонячно, чудесно, мирно…
Ілюзія. Омани мить.
Тривога… Зимно, як же зимно…
Та ні… Вогонь нутро ятрить.

Симфонія не мого літа.
Чи мого… з мороком війни.
А жити ж хочеться… радіти
без пекла літом і зими.

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

Лариса Українець

1

Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 11-07-2022