Теперішнє-Майбутнє
Мені бракує слів,
Щоб прокричати біль.
Той сум, що огорта всіх нас, туманом
Пече на ранах сіль,
Та я не зрозумів.
Чому, Господь, життя забрав так рано.
Розколоті серця,
Сльоза, – не до лиця.
Стурбовані буденністю… Що буде?
Чи дійдем до кінця?
Чи підем до Отця?
Скільки ще будуть гинуть мирні люди?
На мить, я озирнусь,
Ніколи не схилюсь
Перед катами, що катують душі.
Я тихо помолюсь,
До сина притулюсь…
Ніколи не купити Честь за гроші.
Спокійно спочивай,
Країно, – баю-бай.
Насняться сни і віра в щось хороше.
Ми підемо у Рай,
У невідомий край.
Але звільнити, Україну, зможем.
Написані слова,
Торкнусь твого чола.
Розсипані зірки Чумацьким шляхом.
Історія новА,
Ой, мудра голова.
Для москалів, війна скінчиться крахом.
Вже поле в колосках,
Дитина на руках.
Майбутнє світле, вже не за горами.
Лиш спомини в роках,
Пекучий біль в думках.
Наш Бог і люди, – завжди будуть с нами. 🇺🇦🙏
Думок на тему “Теперішнє-Майбутнє”
Гарно…