Для голосування необхідно авторизуватись

Троянда Елла

Колись давно у сивобородому минулому існувало королівство, землі якого сягали чимало верств. А серед його величі було таке місце, де коїлися справжні чудеса. Лише там яскраві зорі вечірнього неба наввипередки бігають по ньому, перемішуючи всі сузір’я у єдину зоряну тканину. Там, де вітер розчісує коси беріз і грає для них на арфі нічні сонати, таємно ховають своє золото від людської жадоби – лепрекони. Лепрекони були невисокого зросту чоловічки із невеличкою борідкою, одягнуті в кумедний зелений костюм та славились жагою до золота та різного роду коштовностей. Все своє багатство зберігали в глечиках, які пильно охороняли від оточуючих.
Одного разу під супровід вечірніх сутінків, один з лепреконів вийшов на галявину, щоб вкотре полічити свої коштовності. Через острах бути побаченим вів рахунок поспіхом, тому й не помітив, як одна з перлин випала з глечика і покотилась вздовж галявини. Опинившись в обіймах пронизаної чарами землі, під впливом пестливих променів сонця та колискової вітру із загубленої перлини проросла диво- квітка – Небесна Троянда. Усі тамтешні польові квіти були зачаровані її красою та із захопленням називали її Трояндою Еллою. Кожна її пелюстка була витонченої та довершеної форми, що гармонійно та плавно поєднувалися в єдиному пишному суцвітті. Троянда Елла щосили тягнула свою голівку до ласкавих променів світлосяйного сонця, трепетно черпаючи з його надр сили для росту та дивовижну красу.
Щороку у королівстві за традицією відбувався бал. В королівському палаці панувала справжня метушня, всі його мешканці кудись поспішали: слуги, не покладаючи рук, день та ніч готувалися до банкету; королівська знать стояла перед важким вибором одягу, щоб будь- якою ціною бути найпомітнішими на балу. Слуги у пошуку вишуканих тканин для шат найвибагливіших осіб та свіжо зібраних квітів для окраси бенкету, подалися далеко за межі палацу. Чутка про королівський бал під акомпанемент пташиного співу дійшла до Троянди Елли та інших квітів, які своєю вродою прикрашали цю галявину. Безумовно , кожна із пелюсткових красунь прагнула потрапити у стіни палацу. І от одного дня один із слуг випадково натрапив на уквітчану галявину. Королівський посланець пильно оглянув квітник і, незважаючи на численну кількість чудових квітів, не помітити Троянду Еллу було просто неможливо, тож без вагань забрав її з собою. Присутність диво-квітки в палаці викликала справжній ажіотаж, усі присутні були заворожені її красою, про неї складали легенди, а найголовніше вона припала до душі самій королівні.
Нарешті настав день святкувань, троянду Еллу в кришталевій вазі поставили при вході в палац, щоб нею змогли милуватися не лише тутешні вельможі, але і запрошені високопоставлені гості з інших країн. Кожний, хто входив до палацу був зачарований неземною магією квітки. Проте захоплені погляди оточуючих не змогли розвіяти тугу квітки за рідними місцями: за дзвінким гомоном джерельного струмка, за загадковим шепотом дрімучого лісу, за лагідним подихом вільного вітру. Та наперекір сумним думкам, троянда Елла понад усе прагнула дарувати радість, тому гордовито випростала свої досконалі пелюстки та ніжно шепотіла листочками.
В палаці розпочалися гуляння, оркестр щосили вдаряв об музичні інструменти, гості кружляли у вирі танцю і всім вже було байдуже до нещасної троянди Елли. Ніхто й не помітив, як у вазі закінчилась вода. Троянда Елла відчувала, що сили її покидають. Спочатку похилилися прив’ялі листочки, згодом тужливо покотилися додолу мов зранені птахи одна за одною пелюстки. І навіть тоді, коли її голівка зовсім похилилася, їй додавала сил лише одна думка: « Ми — квіти, ми створені для того аби нести людям красу та радість навіть ціною власного життя, але, мабуть, в цьому є наше щастя та величний подвиг… Подвиг, на який здатні по-справжньому досконалі. Довершеність, яка не вимірюється зовнішнім виглядом, а глибинною чистотою прагнень…»

2
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 4 місяці

Яворська Галина

8
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 01-04-2022
ЯКІ МИ КУМЕДНІ НА ЦЬОМУ ФОТО…

ЯКІ МИ КУМЕДНІ НА ЦЬОМУ ФОТО…

На цьому фото я і дві файні панянки у військовому однострої, що так мило пригорнулися до мене з двох сторін, якось, в […]

6

Коментувати