Оцей відрізок життя,
Такий хиткий роками,
Прожити б хотіла я,
У злагоді з зірками.
Ввійти в осінь золоту,
Із букетом хризантем,
А не тремтіти в страху,
Під гул ворожих ракет.
Де ти взялося бидло,
З копитами й рогами,
Стоптало землю підло
І залило сльозами.
Так хочеться скоріше,
Вже побачить чорний пил,
Коли втікає швидше,
Дуже зляканий упир.