Так важко
Знову складаю себе, як пазли
Так болить
А я відповідаю
Що все нормально
Так душу на частини рве
А я говорю про себе
Усе мине
Так згадую ті наші найкращі моменти
Прекрасні ранки
Незабутні ночі
Емоції такі ,які лиш з тобою були
І розумію ,що усе ж люблю я
Уже пройшов час
А досі тебе не вистачає
Рідний ,ти найкращий
І так кохаю
Хоч буду про це мовчати
Так буде краще
Хоч серце так буде скучати
В пам’яті залишишся назавжди
Будь щасливий
І хай усе буде ,як хочеш ти
Добивайся поставлених цілей
Вірю в тебе
І хай усе найкраще буде в тебе
Тримаюсь і думаю за що
Чому не можливо повернути час назад
Але тут розумію ,що краще буде так
Ти ж зробив вибір свій
І знов ця біль в мені
Приймаю його я
І так болить
Болить душа
Приглушую його спортом
Відволікаюсь моментами
Але дивлюсь на фото
І розриває моментами
Це як різати без наркозу
І знову пекучі сльози
Не хочу більше нікого
І цих почуттів
Краще бути холодною
Нікого в серце не пускати
Буду сама
І лиш про себе дбати
Хоч так не вмію
Поступово навчилась
Але в сни ти приходиш до мене
Де ми щасливі
То просто сон
Реальність інша
Уже так не буде
Помолюсь знову
І ніколи тебе не забуду
Про тебе думаю
А час не лікує
Таке незабувається
І знову в серце ті спогади повертаються
Але то уже історія
Хоч така класна
І уже не буде так
Все ж незабуду
Ні за що
Автор публікації
Думок на тему “Важко це”
Хороший твір. Але не забувається, можливо пишеться окремо? Хоча, як написали мені, не зважаючи на освіту, знання і професію, вчити я не маю права.Та все ж є якісь загальноприйняті норми, яких варто дотримуватись? Вибачте, якщо грубо ввірвалась у ваші почуття. Помилка збиває ритм.