Не хотіла зізнатись собі
Хоч справді сильно йокнуло в душі
За тобою бігати не в силах
Ти найкраще що було у моєму житті
Вірю що побудемо на самоті
З тобою незрівняється ніхто
І хочу наше доросле кіно
Щаслива була коли ти був поруч
Дарував казку
І незабутню ласку
Прости що не цінила
Про те що не зустрінемось
Думати не в силах
Збагни ти єдиний
І такий важливий
Не хочу інших ніколи
Бо лиш ти моє щастя поруч
Усі моменти з тобою- це диво
І хочу бути твоєю милою
Твоє ім’я на устах ,снах
Не хочеться вірити що немає нас
Ти пристрасний ,нестримний
Чарівний і такий рідний
Не хочу гаяти часу
Не думати що ще не час
Відмовок можна знайти масу
Але неодноразово думала про нас
Коли сміливості не буде
Сказати усе ,що відчуваю
Подумаю що ти дорога людина
За якою безмежно скучаю
Хоч і не часто казала
Усі на чесність заслужили
Ти той ,з ким хочеться літати
З ким відчуваю спокій ,гармонію душі
Виростають крила
Усе подобається в тобі
З тобою інша
Трохи грішна
Дякую за усе і прости
Вірю що усе здолаємо
Не хочу палити мости
Не хочу болю завдавати
Потрібно більше говорити
Бо мовчання ламає крила
Автор публікації
2 коментарі “Відкриття”
Здрастуйте.Прочитала.Сміливо.Дуже сподобались слова: “усі заслужили на чесність”. Усі справді шукають правду, вчать говорити правду, але чомусь брехні дуже багато. Але можливо автор не захоче писати про гріх, що Вона грішна чи свята, а просто земна, яка просто є така, яка є.
Дякую за відгук .Приємно ) Так,на жаль ,брехні дуже багато у світі ,але буває таке ,що можна ранити словом ,але краще гірка правда ніж солодка брехня.Грішна чи свята, цікаво.Усі ми допускаємо гріхи чи помилки .Немає ідеальних людей .Просто зрозуміла ,що була щаслива ,справжня і це найкраще що було у моєму житті