“Він просто комік! Клоун перший клас!
Та що він може? Він погубить нас!”
Так люди говорили несвідомі,
А він вперед ішов, забувши втому.
Всі були проти, всі його судили,
Ненавиділи, лаяли, гнобили
Та він, піднявши голову так гордо,
Всім доказав, що неможливе можна
В життя втілити і здійснити мрію,
Бо є ті люди, які в тебе вірять!
Став президентом він і плачуть люди, –
“Ой горе, в нас майбутнього не буде!”
Так, звісно, ви ж лише плітками
Живете день за днем, словами
Вам можна все пообіцяти, але потім
Все те ви рароблятимете потом
Своїм, своїх дітей, своїх онуків
І чистими не будуть зовсім ваші руки.
Ви звикли вірити всіляким побрихенькам
Та лиш не вірте, що може президентом
Проста людина від народу стати,
Хоч й полюбляв усіх розвеселяти.
А він пройшов! Він виграв! Переміг!
Пройти велику конкуренцію він зміг!
І зараз, в цей нелегкий для всіх час
Він з нами! Він не зрадив нас!
Не втік в країну іншу, не злякався!
У бункер, як нікчема, не сховався!
Він з нами, наче справжній батько
Підтримує, вирішує і радить!
Сказав він, – лиш за нами перемога,
Всіма шляхами знищим вра’га злого!
Він об’єднав весь світ в одне єдине,
Щоб ще сильнішой стала Україна!
Мій президенте, я у тебе вірю,
Ти виправдати зміг всі мої мрії!
Ти сильний духом, мужній і відважний,
Ми віримо у тебе! Ти наш справжній!