Анна G.
Сіло Сонце примарою за край,
Почорніло, ніби вуглик стало.
Людяність?… в катів, Її, замало,
Прошу, Ти ще хвилинку почекай.
Ти дай напитися роси, Вона, – свята,
Наснилося, що я зриваю квіти.
В окопах сплю, а вдома, плачуть діти,
Зима пройшла… Весна чомусь не та.
Тисне боляче у грудях… Це кінець?
Молитву, тихи тихо прошепочу.
Я в Пекло падаю, через руїни ночі,
Тернистий шлях… Терновий наш вінець.
Господь, це все? Ти посиди зі мною,
Вгамуй ту біль… Що звірем вивертає.
Схилився над Землею та вертає
Тих журавлів, що підуть за журбою.
Сіло Сонце… Небо почорніло,
Помарнілі душі йдуть до Раю.
Блаженні ті, хто згинув в ріднім краю.
Час, – залікує…
Вже, – переболіло…
Віра🙏❤️