І душу, і тіло положать бійці
За землю, за волю, за долю,
Що дітям у спадок залишать, вкінці
Здолавши жорстоку сваволю.
Вороже начиння зржавіє дотла,
Поставлять від зла загороду.
І буде країна єдина-одна
Для вільного племені-роду.
І вип’ється чаша гіркого жалю
Глибоко до самого днища.
Зрадіють полеглі за землю свою,
Їх душі літатимуть вище.
А діти роститимуть своїх дітей,
Онукам радітимуть вдови.
Кульбабами жовтими повер траншей
Засіється продране поле.
Від кіптяви зчистимо наші хати,
Ми все відбудуєм, що треба.
І будуть сади черешневі цвісти,
Над ними синітиме небо.