Віра Балацька-Полинцева. Лесі Українці
До світу ще часу, північна пора.
Вогні в болотистім тумані.
Десь в лисячих норах скавчить дітвора,
У схов дременула зарані.
Ще тиша німа набирається сил,
І перші ще півні дрімають.
А небом за мітлами сажа і пил,
То нечисті в ступах літають.
Десь коси полоще в ставку не верба,
То в косах зелених дівчата.
І сміх там крізь розпач, і плач, і мольба,
А віддаль малі потерчата.
На гойдалках з віття гнучкої лози
Над урвищем страху не мають.
З Чумацького шляху чумацькі вози
Не сіль, світлячки просипають.
Із синього неба ті сині вогні
Малих навперейми колишуть.
А згодом прощаються з ними вві сні
І старших на долю залишать.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 29Реєстрація: 08-04-2022
Достижение получено 07.05.2022
Титул: Автор місяця (Квітень 2022)
За публікацію “Листопад”
82 вподобання користувачів у квітні
