Бузкові всі на заході стежки,
Вишневе віття, небо малинове.
Збігає час, гортає сторінки,
Темніє схід, і ніч приходить знову.
На синьому колишуться гілки,
Повзуть по синьому хмарки перлисті.
Тинькує місяць стіни в срібляки
І віддзеркалює у росянім намисті.
Підніжжя скрізь заховано у тінь.
Під місяцем лише горби горішні
За хмарами зі стану сновидінь
Повільно сунуть у світи долішні.
Півночі вітер тишу стереже.
Забудеться – для втіхи, для забави
Ще недозрілі яблука зірве,
Закотить у високі мокрі трави.
У срібло поцяткована ріка
Блискітками тріпоче мерехтливо.
Нічна сова до тиші не звика,
Тікає в нірку миша полохливо.
Мале по стежці скаче жабеня,
Навперебій цвірінькають цикади.
І пророкують гарного нам дня
І знову світлі ночі для розради.
Автор публікації
Титул: Автор місяця (Квітень 2022)
82 вподобання користувачів у квітні
