Зло свої зуби щирило стократ
На цій землі, де обрано нам жити.
І вберегтися без борні, без втрат,
Свою свободу й рідних захистити
Не випало нікому на шляху
Тисячоліть історії людської.
І завжди перші з кращих без страху
Долали кривду в жорсткому двобої.
За кожного, хто труд важкий обрав,
За кожного, хто був на тому фронті,
Молилися, хто позад них стояв,
За небо без пожеж на горизонті.
Щоб теплий дім і прихисток для всіх –
Людині, звіру, вірному собаці,
Не лити сліз від спогадів гірких
Серед руїн змарнованої праці.
І щоб ніхто і подумки не смів
На нашу землю знову зазіхати.
Той ворог як би вже не навіснів,
Тримайтесь, хлопці. Мусимо стояти.