Насвітанку повіяв вітер теплий,
Через підняте волосся,
Промайнули спогади приємні,
Чи то рукою чи пером,
Написали на долоні план життя мого,
Було хороше та погане,
Лукаве та встидливе,
Приємне та трагічне,
Але усе уносить вітер,
Його ти не впіймаєш,
Якби сильно не хотілось,
Минуле не вернеться,
Усе що скоїв ти колись,
Згоріло в мить від іскри,
Тільки серце пам’ятає,
Чого жадав ти в ті часи,
Життя зоріти починає,
Коли закінчується в мить.
Книги, які ми радимо прочитати:
Вам також можуть сподобатись:
*** Під небом Франції Живу… Париж — Моє життя.., Чи думав я, А чи гадав, Що буду тут Дивитись вулиці, Провулки, […]
1
Насіяла квітів скрізь тепла весна. Завершилась вчора жорстока війна. До рідного дому, нарешті, здалека, Чимдуж поспішають вернуться лелеки. Свої дивовижні розправили крила. […]
3
Мамо, сьогодні я пізнала біль… Мені всього лиш вісім, пам’ятаєш? Летіли кулі градом звідусіль І смерті навкруги витали… Мамо, мене сьогодні батальон […]
1
*** «Історію Батьківщини розповідають твої вбивці» *** Коли твою історію Батьківщини Розповідать твої Вбивці, Що знищили, чи вкрали : Мову, Культуру, Знамення, […]
1
Думок на тему “Вітер змін”
Цікаво…