Віє вітер, повіває
і тополеньки хитає
коло шляху і пшениці,
і волошки сині-діти.
Хитаються пшеницями,
ясні небеса над нами
і небес краї торкають,
землю й небеса єднають.
Поєднає небеса
хмар білесеньких краса,
стрічка кам’яниста Бугу
і трава зелена лугу.
Глядять верби в небеса,
миють гілля, де вода,
в бистрині вода шумить,
ручай з берега біжить.
Захований від небес,
у низині – ручай весь,
та до Бугу він біжить,
на камінні жебонить.
А у полі – вітер волі,
стрічкою ростуть тополі,
потягнулись в небеса,
шле послання їм земля.
30.05.2022-24.07.2022
Світлина із інтернету.