Для голосування необхідно авторизуватись

«Втеча»

Біжу, біжу і ніяк не добіжу

До того «кінця», до того «берега»,

Де немає сліз, де немає відчаю і горя,

А що сльозами було ще від учора,

Тим ще зрання вмиваються сьогодні трави-роси…

 

Біжу, втікаю від самого себе

Й не озираюсь – нічого не лишилось,

За чим би душа тужила…

Земля горить під босими ногами

Й немає місця, де тілу тлінному упасти, й вмерти –

В серцях завмерлих земля могильна без кінців і краю…

 

… І серце крає…

Ніцшеанські яструби темних печер

Вже чекають зголоднілими на тебе,

Напружуючи м’язи мимоволі,

Вириваєшся із темних сфер…

На світло дивної краси…

 

Але це все вже не твоє

І не твоя земля реве потіком сліз

З очей дощем кривавим,

І не твої ці босоногі діти,

Що заблукали в темряві

І не знайдуть своїх батьків…

 

Кривавий вітер ламає пальці сухих дерев,

Виснажених в муках людського божевілля,

Запитуєш себе, питаєш себе,

І ще огидніше стає від того,

Що всі ми, осліплені у горі,

Янголами попадали на землю,

І відірватись вже не можем…,

Перетворившись в птахів безкрилих…

 

23.07.2014

 

 

1
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Олекса Доброгорський

24
Поет, музикант, мислитель. «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» Анатоль Франс "Усе життя - в горі, в нещасті, в муці, і він – один проти цілого світу - перемагає! Або світ прийме таким мене, як я є, - або вб'є, знищить мене. Але я - не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що я вижив і доніс до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з любов'ю одне до одного, з почуттям, що всі люди - брати, рівні, чесні, богоподібні, всесильні, незламні, кришталеві. Світ - це таночок усіх людей, які взялися за руки і чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею – як степові жайворонки, співом славлячи сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і птаство, і метеликів, і тигрів, і бедриків (сонечка), і вовків. Бо все - живе і хоче жити. А те, що ми, брати, люди, зробимо доброго, піднесе небо ще вище, від нашої добрості хмари стануть біліші, небо - голубіше, а сонце - ясніше." В.С. Стус
Коментарі: 0Публікації: 18Реєстрація: 22-04-2022

Бронзове перо

Достижение получено 22.04.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати