Останній дзвоник…неначе пролунав,
Та заглушив його клятих сирен сигнал.
Вечірку, спогади, схід сонця вкрали,
І ще знайомих й рідних повбивали.
У макіяжі,на підборах посеред руїн і сажі,
Бо засіхнула на моє Та лапа вража.
І не вручили урочисто нам дипломи і медалі,
І ми не знаєм,що чекатиме нас далі…
І зачіски святкові, ти сьогодні- випускник,
Та свято не веселе, настрій в лютому ще зник.
Його й не було….настрою,він став настрОєм!
Що не здадуться наші і не склАдуть зброю.
А наша зброя у тилу – це вчитись далі,
І ще попереду дипломи і медалі!)
“- Випуск? Мій?”…”- Та ні!! Ракет!!”,
І навіщо купив той жакет?(
І туфлі будуть скоро замалі,
І мама плаче,стоячи в вікні.
І вальс прощальний не на часі,
І не посидим в нашім класі.
Не прИйдем на поріг ми школи,
Руїни,пил…все ніби вчора.
Та бог і з ним…аби живі і разом,
Ми краще “Слава Україні!” скажем.
Нову збудують школу, час лікує рани,
На перше вересня прийду у ролі Мами.
А Випускний наш буде потім, з гаслом
” Перемога!”
Ну а Росії лише в ад пряма дорога.
І хай той ад,що пеклом зветься, знає,
Рабів до Раю не пускали й не пускають.
А ми є Вільні, сильні,знай!!!
Бо Україна – то наш кРай!!!
10.06.2022
Думок на тему “Випуск Ракет 2022”
У 2014 році багато випускниць були у чорних сукнях за аійськових, які загинули, бо не розпоавдали про них, як про героїв, вони загинули у котлі бо хтось не виконав вчасно і у повному обємі свої обоаязки і покинув їз на призволяще. І покинули свої, а не чужі