Для голосування необхідно авторизуватись

Я хочу додому…

Я хочу додому, так хочу додому!

Знов хочу зайти я у свій рідний двір,

Зустріти сусідку до болі знайому,

Яка усміхається щиро мені.

Я хочу відкрити ті двері будинку,

Де все босоноге дитинство моє

Лишилось на стінах у фото й малюнках,

Де сонця промінчик на склі виграє.

Вдихнути я хочу на повнії груди

Той запах домівки – мойого життя.

Порогу вклонитись і що скажуть люди

Аж зовсім на це не зважатиму я.

Я хочу вдягнути домашній свій одяг

І, зручно вмостившись у креслі своїм,

Відчути всім серцем п’янку насолоду,

Коли повернувся ти в свій рідний дім.

Поставити чайник і каву зробити,

Пройтись по подвір’ї, зайти у садок.

І пончиком щиро так поділитись

З собакою, – на, пригощайся, Дружок.

А ввечері вже, коли’ сонце сяде

За обрій в рожево-блакитних тонах

По тому ж садочку я буду гуляти,

Ховаючи погляд у безліч зірках.

Я хочу додому… Я дуже сумую

За рідним порогом, домівко моя…

Чи прийде той час, коли знову відчую

Дзвінкий і знайомий так спів солов’я?

Скотилась щокою сльозинка солона

І зжалося серце від туги сильніш.

В молитві складають разом долоні –

Всі хочуть вернутись додому скоріш,

Де рідний поріг і знайома сусідка,

Всміхається щиро, лиш мимо пройдеш.

Де ледь привідчинена стара калітка

Чекає на тебе і вірить – прийдеш!

2
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

Ірен Тома'

87
Пишу про біль - пишу про Україну...
Коментарі: 0Публікації: 60Реєстрація: 12-05-2022

Срібне перо

Достижение получено 30.06.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Коментувати