Я знаю,брат,тобі боліло,
мені не менш тепер болить,
Душа до раю полетіла,
Без тебе далі як нам жить?
Помер Героєм?Ні-убили!!!
Різниця є у цих словах.
Забила раша цвях у домовину,
Навічно ти в наших серцях.
Не тих хоронять і не там,нажаль,
Бо ми ж у себе вдома.
Цим хлопцям жити б ще,
Та непотрібне їм життя без їх землі і дому.
Ти був за правду,честь і за свободу,
Тому і повернувсь із-за кордону.
Скільки хороших слів почули ми і вірю,що почув і ти про себе.
Приходь хоч в снах до нас а ми прийдем до Тебе.
Твій усміх був такий правдивий,
Ти дуже статний і красивий,
Ти мужній воїн,чоловік, сміливець,
Не вірю, що у домовині ти горілиць.
Я так далеко …та приїду- обіцяю,
І на коліна упаду…
І буду плакать без упину,
Бо більш тебе не обійму.
Лиш зараз розумію,брате,як люблю…і як болить,
Шкода, не вмію кулю я затримать,зупинить.
Хай пам’ятають і великі,і малі:
Герої славні помирають на Своїй!!! Землі!
23.04.2023 В пам’ять про Вержака Олександра. Мої сльози поливають дощем написані рядки. Як би багато я хотіла віддати щоб просто поговорити про усе і ні про що…
Автор публікації
