Я досі не в силах прийняти
Все те, що бачу в новинах:
Як страшно кричала мати,
Впізнавши мертвого сина.

Катовані бідні люди…
Закопані в братських могилах.
І плач, тільки плач усюди,
Де тикали “руським миром”.

А сльози..їх не спинити
Як бачу Ірпінь і Бучу.
І як же тепер із цим жити
Коли така біль пекуча?

А я не могла уявити,
Що ненависть буває такою:
Сильніше кожної миті
Бажаю щоб це сталось з Москвою.

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Jade

1

Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 13-04-2022