“Як перейдеш рубіж –
імперію розвалиш,”
сказав один віщун,
як цар його питав,
намарно тоді враз
пророка того хвалиш,
бо збудеться не так
тоді і в наші дні.
Вони завжди майстри
жерці і пророрчині,
як запитаєш їх
усім відкажуть в лад,
а як пророцтву вже
повірити бажаєш,
не вбереже воно
від долі від атак.
Не вернуться ніяк:
імперій дні минули,
історій поворот
не буде ніколи,
а як себе завжди
лиш бачиш і почуєш,
то посміхнуться враз
богині і боги.
Бо це вони завжди
там угорі керують
і результат тепер
доступний для розмов,
а якщо смертний враз
про себе це забуде,
то не забудуть їх
богині і боги.
Бува колись чогось
вони не помічають,
але фіксують враз
злочин як смертний гріх
і покарання в них
коли? А вони знають,
очікування лих
це часу тільки мить.
Як перейдеш рубіж –
імперію розвалиш
і залишки її
як крига відпливуть,
бо як уявний світ
у голові тримаєш,
то колос упаде
на глиняних ногах.
Як перейдеш рубіж –
імперію розвалиш,
а чи царю оце
пророцтво віщував,
бо часто не тому
про нього хто питає,
а часто отому
хто край свій захищав.
16.04.2022-24.04.2022
Картина із інтернету.
Автор публікації
