Як там тобі на чужи’ні? Чи ти не скучаєш
По рідній домівці за чашечкой чаю?
Чи сниться тобі рідне небо блакитне,
Широкеє поле, заквітчане житнє,
Червона калина, похилена в лузі…?
Та мабуть тобі усе це є байдужим…
А чи повернешся ти після війноньки,
Як справжній вкраїнський синочок чи донька?
Виши’ванку вдягнеш і руку на серце,
І гордо підіймеш ти голову в небо,
І гімн заспіваєш, чого іще треба?
Чого ж іще треба для нашої Неньки?
І вдень, і вночі мліє мо’є серденько,
Коли чути вибухи, залпи гармати,
Коли просто так гинуть наші солдати
На страшному полі, де крові озера…
Лиш віра і воля – ось що всім нам треба!
А як ти вважаєш, отам на чужи’ні?
Що треба по-твоєму для України?
Сидиш так спокійно за чашечкой чаю…
Скінчиться усе, а ти й не згадаєш…