Яка весна! Яке творіння Боже!
Здається все міняється в очах,
І сонце,дощик і погода гожа,
Й додому з вирію вже повернувся птах.
Все прокидається із-під землі,з-під снігу,
Неначе все говорить та співає,
Струмки біжать і тихо розмовляють,
А я милуюсь…навіть завмираю,
В її красу – душею поринаю,
Як вона пахне й мовами звучить.
Вона шепоче в пролісках духм’яних,
Підспівує струмками у траві,
А в піднебессі разом із птахами,
Про себе сповіщає і тобі.
Вона пахуча,свіжа та тендітна,
Вона – шедевр природньої краси,
А її погляд – то барвисті квіти,
Після весняної та теплої грози.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 01-04-2022
