Коли складали на майбутнє плани,
Батьки завжди у слух казали,
Слова, здавались дивними мені:
-Якщо ми будемо живі.
Всіх тих, хто пережив війну,
Тоді хіба могла я зрозуміти,
Щоб дочекатися свою весну,
Люди пізнали ціну вижити.
Тепер у нас війна, могли це знати,
Та свято буде переможної весни,
От тільки с ким воюють правнуки й онуки,
Якби живі були батьки, повірили б вони?
Думок на тему “Якщо ми будемо живі.”
Не повірили б.