Віщувало її серце незгоди,
Душа ж здавалося була сліпою,
З віджитої сміялася епохи,
Відповіла вона тепер війною.
Все жалілося серце і плакало,
Душа ж бажала жити у любові,
Хіба цього вже сказано замало.
Там пекло всюди, там багато крові…
Молило серце, щоб душа почула,
Сил не достатньо, всього перенести,
Легенько та серденько пригорнула,
Окрім неї, знала, нікому спасти.
Завчасно нараз душа відчуває,
Звідкіль ідуть не відає підказки,
Такого вічно жаху не буває,
Ми діждемось щасливої розв’язки.
Автор публікації
Коментарі: 29Публікації: 72Реєстрація: 14-07-2022
Достижение получено 29.12.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Достижение получено 13.11.2022
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
