Я завжди людям пробачаю їх жорстокість, нелюбов.
Нічого в тому не вбачаю,
Така вже в жилах їхніх кров.
Нещирість, гра і показуха,
Погрузли ви у ній по вуха.
Немає щирості й тепла…
Звідки ж чекаєте Добра?
Ви нарікаєте на всіх,
А що зробили Ви для них?
Чекати бумерангом щастя й долі не потрібно,
Коли лайно з брехні вважаєте повидлом.
Ви пишете рядки, а сенс повз вас проходить,
Душа хоч зорана… та в ній чомусь не родить.
Чиніть добро і правду: не в полях і травах,
І не в словах вона, а в добрих діях, справах.
Віддайте іншому ви мізер чи хвилину,
Знайдіть в собі загублену Людину.