Замість тисячі слів я тебе поцілую,
Замість тисячі слів я тебе обійму.
Я так сильно, так сильно за тобою сумую
І так щиро і ніжно тебе я люблю.
Відчуваємо ми навіть крізь кілометри
Один одного серцем, мов ангел зове.
І усе те, що було готова я стерти,
Щоб почати з тобою будувати нове!
Я так вдячна тобі за любов і терпіння,
За усмішку ясну при похмурому дні.
Твої очі ясні, наче сонця проміння
Часто бачу я їх в своїх снах уночі.
Не хвилюйся, коханий, тобі вірна я буду,
Бо немає у світі подібних тобі.
Й не важливо мені, що казатимуть люди,
Я з тобою у щасті буду і у журбі.
Як могла би, в голубку я перетворилась
Й прилетіла б до тебе тихенько вночі.
Аж до самого ранку з тобой залишилась,
Жаль що то лише мрії безтурботні мої.
Я на відстані ніжно тебе обіймаю,
Аж до ранку в обіймах тримаю своїх.
Я всім серцем тебе дуже щиро кохаю,
Бо від серця кохати – то щастя не гріх.