Жовта троянда в печалі,
Впала на мокре листя,
Ми не очікували навіть,
Що осінь така терниста.
Змило шаленими хвилями,
Всі наші потаємні мрії,
За глухими чорними скелями,
Щастя сховалося в надії.
Як же нам хочеться знову,
Повернутися в те життя,
Коли чутно мелодію світанкову,
Напередодні неповторного дня.