Для голосування необхідно авторизуватись

Життя уві сні

І знов пішли всі на роботи,
І сонні діточки до школи,
І знов ранкові всі турботи:
Затори, кава, гул, мов бджоли…
Начальник падло знову лає,
А я все мрію про відпустку,
Колега справа очорняє,
Колеги зліва нову хустку!
І знов в депресію вганяє,
Осінній дощ, якісь дрібниці,
Життя тепер не поспішає,
Душі не скажу таємниці.
І сплять всі міцно до світанку,
І тихо-тихо ніч минає,
Єдине, що турбує зранку –
Що сон будильник підриває.

Та це лиш сон і не будильник!
Там знову вибух недалеко!
І збився часу мій лічильник,
Секунда кожна – небезпека!
Немов щурі спимо в підвалі,
І хата є, хоча й немає,
Тут плачуть, чуєте, в печалі?
Надіє, віро, стій! Зникає…
Так холодно і трусить тіло,
Так сонце мрію я побачить,
Та в небі знов щось просвистіло,
І очі, очі вкотре плачуть.
Та стій же, стій, дурна сльозинка,
Минуле сниться – вірю в диво,
Так треба, що підвал – хатинка,
Від власних сліз тепер гидливо!
Я тут сиджу, є ковдра тепла,
І поруч сплять мої всі рідні,
Сусідка печиво принесла,
Ми різні всі, та всі привітні.
А як там ти і де ти нині?
За тебе дужче хвилювання,
В спокійній чи лихій годині?
Мої для тебе всі благання.
Нехай тебе б більш не стрічала,
Лише б живий – мої бажання,
Я в мирний час собі мовчала,
Що ти один моє…..

Та блін, ми всі переродились!
Минулий спокій не вернути,
Колись за просто всі чубились,
Тепер змогли ми щось збагнути,
Минуле все пішло в минуле,
Пішла до ворогів зневіра,
На нову стежку нове взули,
І в муках народилась віра…
Пішла колишняя година,
Нова межа. Її приймаю.
З’явилась в мене Батьківщина,
Її люблю, тебе……

2
Поділитись...

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

7076

4
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 11-04-2022

Коментувати

2 коментарі “Життя уві сні”