Сьогодні двадцять днів
Як тебе не має
І так болить
Дістає до краю
Віддала невинно душу Богу
І пішла у дорогу
Залишила батьків,друзів ,роботу,усіх
Скільки допомагала завжди усім
Подруго,яке коротке було твоє життя
І ти назавжди від нас пішла
Хочеться вірити що це страшний сон
Але мовчить твій телефон
Не побачимось,не обнімлю ніколи
Не підемо гуляти,не поговоримо з тобою
Лиш у сні побачу тебе
А ти скажеш:”Христя,усе добре”
Уже не болить
Не бійся
Відпусти мене
Скажу впевнено:”Хочу до тебе”
Ти відповіш:”Що ще не час”
Але обіцяєш снитись не раз
Біль наповнює мене
Ти така була єдина
І такої більше
небуде
Завжди життєрадісна, активна
Скільки усього досягла
Своїми власними силами
Не жалілась на свої проблеми
Завжди була щирою
Вміла заспокоїти
Вгамувати біль
Була справедливою
Так подружилась з тобою
І знову нестерпна біль серце наповнює
Так чекала зустрічі з коханим
Не вірила щастю
Раділа за тебе щиро
А тут перевернулось усе
Клята війна твої плани зруйнувала
Не судилось зустріти
А ти так кохала
Ти вирішила не здаватись
Волонтером стати,допомагати
Боліло серце за наших хлопців,Україну
Допомагала багато фінансово,як уміла
Передавала допомогу
Небоялась нічого
І приносила користь
Вперше вирішила не сказавши ні слова
Відвезти допомогу
Ризикнула життям
Пішла назавжди
Не побачиш тепла,літа
Будеш коли переможемо,радіти
Дякую за тебе ,Богу
Хай буде там тобі легко
Помолюсь за тебе
Заплачу,згадаю неодноразово
Тобі назавжди двадцять дев’ять тепер
Не забуду ніколи
Вічна пам’ять
А серце щемить
І болить доволі !
Автор публікації
