Я ніколи не буду такою,
Якою хочете ви
Мене бачити, – доброю, злою…
Заховайте свої ваги,
На яких виміряється марка
Для людини у ваших очах.
Та хороша, а інша нахалка
Третя, п’ята, двадцята… Жах!
Я не буду нікому стандартом!
Я одна така в роді своєму!
І залиште усі свої жарти
Не творіть собі зайві проблеми,
Бо не стану я ні для кого
Виправлятись туди чи сюди.
Підбирати потрібне слово,
І по вашому шляху йти!
Я не камінь, не шмат заліза
Із якого вирізблюють форму!
Не подобається? Ну звісно!
А чому? Та тому що “невдобно”!
Що ж відразу ви зціпили зуби?
Вас дратує моя система?
В кулаки вже скрутилися руки…
Не змінити… Оце проблема!
А ви просто не намагайтесь,
Зазирніть собі в душу краще,
І ретельно в собі покопайтесь,
Може й знайдете свОє щастя!
Не хвилюйтесь за мене, люди,
Ви себе краще запитайте,
Чому я вас так сильно хвилюю?
Собі відповідь чесну дайте!
І відколи у вас пішла звичка
Виміряти усіх по стандарту?
Чи подруга то, чи сестричка –
Усі мають клеймовані марки!
Мені жаль вас, таких несвідомих
Та нічого не зможу зробити…
Лиш пораджу – усіх по шаблону
Ой не варто, не варто робити…
Автор публікації
Думок на тему “Звернення”
Дійсна правда..!